У коренях рослини знайдено фенолоспирти та їхні глікозиди, дубильні речовини (близько 20%; належать до пірогалової групи), органічні кислоти, флавоноїди, летку олію; флавоноїди містять гіперозид, кверцетин, ізокверцитрин, кемпферол; виявлено також галову, щавлеву, бурштинову, цитринову, яблучну кислоти, сполуки марганцю, жири та цукристі речовини.

Препарати з вмістом рослинного екстракту родіоли рожевої приймаються для підвищення життєвого тонусу при сонливості, астенічних станах та підвищеній втомлюваності. 
Родіола рожева допомагає поліпшити спортивні результати за рахунок того, що спортсмен який приймає цей екстракт може довше та інтенсивніше тренуватися. Також такий результат досягається за рахунок зниження окислювальних пошкоджень, чому сприяє родіола. Родіола рожева також підтримує організм, виключаючи виникнення інфекцій. При боротьбі з депресією лікарі рекомендують приймати родіолу враховуючи те, що рослинний препарат має набагато менше побічних ефектів, ніж антидепресанти і може використовуватися при лікуванні депресії в легкій або середній формі (в тому числі в комплексі з іншими методами).
Також родіола володіє захисними діями від запальних уражень при багатьох захворюваннях, включаючи серцево-судинні та нейродегенеративні захворювання. 
Під час здачі сесії студентам рекомендується вживати екстракт родіоли рожевої для поліпшення загального стану організму, підвищення концентрації, боротьби зі стресом та високими розумовими навантаженнями.

Рослинну сировину збирають під час максимального накопичення діючих речовин. Фазу вегетації та термін збирання встановлюють експериментально, вивчаючи динаміку накопичення БАР. Крім того, існують загальні правила й обмеження: надземні частини ЛР (листя, квітки, трава, плоди) збирають у суху погоду, після того, як обсохне ранкова роса і до появи вечірньої; підземні органи — протягом усього дня. Через зростання рівня забрудненості довкілля встановлюється більш жорсткий контроль умов заготівлі з метою отримання споживачами екологічно чистої ЛРС. Заборонено збирати сировину на звалищах, смітниках, на полях і біля них, де проводяться обробки сільськогосподарських рослин отрутохімікатами, поблизу нафтопроводів, уздовж залізничних колій, на територіях, забруднених шкідливими виробничими відходами хімічних заводів, радіонуклідами, важкими металами, вздовж доріг з інтенсивним рухом автотранспорту у зв’язку з високою концентрацією відпрацьованих газів у повітрі; непридатні для збирання рослини з підвищеним вмістом нітратів. Збирають сировину лише зі здорових, добре розвинутих рослин, не пошкоджених комахами і мікроорганізмами. Траву збирають під час або на початку цвітіння. Для поновлення зарості залишають на 1 м 2  декілька розвинених рослин. Перед сушінням із зібраної сировини видаляють сторонні домішки, здерев’янілі й товсті стеблові частини. Плоди, насіння заготовляють достиглими. Зазвичай скошують надземну частину рослини, сушать і обмолочують.  Листя збирають, коли воно повністю сформувалось, зазвичай у фазі бутонізації та цвітіння рослини (його зрізають чи обережно обривають). Не можна збирати все листя, частину слід залишати, щоб рослина не загинула.  Найкраща тара для перенесення сировини до місця сушіння — корзини, дерев’яні ящики чи мішки з тканини. Сировину в тарі слід розпушити й протягом 2–3 год доставити до місця сушіння чи розкласти в затінку на тканині, брезенті. Перед сушінням видаляють сторонні домішки. Органічні домішки у ЛРС — це сторонні органи цільової рослини, які не вважаються лікарськими, або сторонні частки рослинного походження, які не мають відношення до цільової рослини.
Зібрана сировина містить 70–90% вологи, а суха — 10–15%. Використовують декілька методів сушіння ЛРС. Без штучного нагріву: повітряно-тіньове, на відкритому повітрі, у затінку, під наметом, на горищах. Повітряно- тіньове сушіння застосовують для листя, трави і квіток. Повітряні сушарки обладнують стелажами з рамами, на які натягнуто рідке полотно чи металеву сітку. Сушіння в повітряних сушарках, сушильних повітках і на горищі відбувається повільніше, але забезпечує кращу якість сировини. Зі штучним нагрівом: сушарки зігрівають водою, парою чи опалювальним газом. Обов’язкова вентиляція для видалення вологи. Сировина, що містить глікозиди, сушиться швидко при температурі 50–60 °С для запобігання ферментативному гідролізу.

До складу родіоли входять феноли та фенольні кислоти. Вони мають антиоксидантну та антиканцерогенну дію. Найбільш активними сполуками родіоли є салідрозид та розавін. Останній також сприяє балансу гормону стресу – кортизолу. Що в свою чергу сприятливо впливає на спалювання жиру в організмі. Доведено, що низький рівень гормону кортизолу сприяє меншому відкладенню жиру, зокрема в області живота та навколо нього.

Препарати Р.р. протипоказані при різко вираженому збудженні, гіпертонічному кризі, гарячкових станах та при гіпотонії у клімактеричний період. Застосовують у харчовій промисловості — при виробництві безалкогольних тонізуючих напоїв. Також це кормова і декоративна рослина.

Народна назва родіоли рожевої – “золотий корінь”. Цілющі властивості кореневищ і коренів цієї рослини відомі здавна. Препарати з екстракту підземних органів родіоли широко застосовуються в медичній практиці, як стимулюючий засіб при фізичному і нервовому виснаженні, підвищеній стомлюваності, неврозах.

Екстракт родіоли рожевої в косметиці скорочує зморшки, має протизапальну дію, тонізує, подарує шкірі делікатну м'якість та пружність. Підходить для чутливої шкіри.