Кропива́ дводо́мна (Urtica dioica L.) — вид рослин роду кропива. Місцеві назви — «жалива велика», «жалюча кропива», «джиґу́ха», діал. проке́ва або проки́ва.
Латинська назва кропиви — уртіка (Urtica); походить назва від слова «урере» (лат. urere) — «палити», «горіти». Кропива пече мурашиною кислотою , яка впорскується під шкіру, як шприцом, її пляшкоподібними клітинами-волосками. Їхній кінчик при дотику до тіла обламується, гострі краї встромлюються в шкіру, і з клітини-пляшечки виливається пекуча кислота.
У нас Ви можете купити препарат, до складу якого входить сухий екстракт Кропиви.
Опис:
Багаторічна трав'яниста рослина, дводомна, з прямостійним нерозгалуженим стеблом 50-200 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, яйцеподібно-ланцетні, по краю великозубчасті. Вся рослина вкрита короткими простими та довгими жалкими волосками. Квітки одностатеві, дуже дрібні, з простим чотирироздільним квітколожем, жовтувато-зелені, зібрані пучками в колосоподібні суцвіття, тичинкові — прямостійні, маточкові — звисаючі. Плід — яйцеподібний горішок. Цвіте з червня по вересень, плоди дозрівають в червні-вересні.
Для лікарських потреб використовують листя (Folia Urticae dioicae), яке заготовляють весною і на початку літа, корені (Radix Urticae dioicae) та насіння (Semen Urticae dioicae) [2]. Багаторічна трав'яниста рослина родини кропивних (Urticaceae) (50–120 см заввишки) з повзучим, дерев'янистим, гіллястим кореневищем. Стебло пряме, чотиригранне, вкрите, як і вся рослина, довгими і короткими жалкими волосками. Листки видовжено-яйцеподібні (8–17 см завдовжки, шириною 2–8 см), до верхівки поступово звужені, при основі серцеподібні, крупнопилчасто зубчасті, на стеблі супротивно розміщені, довгочерешкові, з прилистками. Квітки одностатеві, дрібні, зелені, правильні, зібрані в довгі розгалужені колосисті суцвіття , які виходять із пазух листків. Рослина дводомна . Чоловічі суцвіття — прямостоячі, жіночі — після цвітіння пониклі. Тичинкові квітки з чотирироздільною оцвітиною і чотирма тичинками. Маточкові — з чотирилистою оцвітиною, внутрішні два листочки оцвітини крупніші за зовнішні. Маточка одна, з майже сидячою приймочкою і верхньою зав'яззю. Плід широкоовальна або яйцеподібна сім'янка жовтувато-сірого кольору.
Кропива дводомна відростає ранньою весною і вже через 15—20 днів після зникнення снігу утворює великі листки, які в цей час вирізняються високим вмістом вітамінів . Росте доволі швидко, до початку червня вже розпочинається цвітіння. Кропива зберігає зелене листя і після плодоносіння. Цвіте з червня по вересень, плодоносить з липня.
Склад:
Листки кропиви містять до 269мг% вітаміну С, каротин і інші каротиноїди (до 50 мг%), вітаміни групи К і В, мурашину, пантотенову, і інші органічні кислоти. У листках виявлено до 5 % хлорофілу, понад 2% дубильних речовин, камедь, протопорфірин, копропорфірин, ситостерин, глікозид уртицин, залізо, фітонциди, кверцетин, кавова, р-кумарова, ферулова кислоти, ацетилхолін, гістамін і 5-гідрокситриптамін.
Фармакологічна дія:
Серед лікарських рослин кропива займає особливе місце, адже з її допомогою можна позбавитись від багатьох захворювань.
● Кровотечі: маткові, гемороїдальні, легеневі та ін. Кропива містить багато вітаміну К, який покращує згортання крові і таким чином допомагає зупинити кровотечу.● Зниження імунітету. Завдяки високому вмісту вітаміну С кропива підвищує імунний захист організму. Як результат — людина значно рідше хворіє на простудні та вірусні захворювання та швидше одужує.● Проблеми з травною системою. Нудота, діарея, здуття, закреп — кропива нормалізує процеси в органах ЖКТ і позбавляє перелічених симптомів.● Набряки. Кропива має легку сечогінну дію, тому вона буде корисною при затримці рідини в організмі. Завдяки цим властивостям її рекомендовано використовувати при хворобах сечостатевої системи, зокрема при простатиті.● Ожиріння. Регулярне вживання кропиви та препаратів на її основі покращує обмінні процеси, перешкоджає надмірному ліпогенезу. Також рослина знижує надмірний апетит. ● Малокрівʼя. Кропива покращує засвоєння заліза та у поєднання з правильним харчуванням допомагає підвищити гемоглобін.● Алергія. Кропива очищає кров та нормалізує роботу імунної системи, тому її радять вживати при алергії різноманітної етіології.
Заготівля сировини:
Запаси сировини кропиви великі. Перспективними для заготівлі сировини є Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Львівська, Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Вінницька та Хмельницька області. Потреби в лімітуванні обсягів заготівлі сировини кропиви дводомної немає. Не допускається збір сировини (особливо листя) кропиви на узбіччях доріг та забруднених промисловими викидами територіях. Заготовку листків кропиви можна проводити скрізь, де вона поширена, але не поблизу доріг з інтенсивним рухом автотранспорту.
Збір сировини проводять вручну. Для цього одягають шкіряні рукавиці, обхоплюють пальцями стебло чи гілочку кропиви, і протягують рукою таким чином по всій довжині стебла чи гілочки (обдираючи стебло). Листки збирають навесні і на початку літа. Листя необхідно відразу закладувати на сушку. Сушать їх в тіні: на горищах, під залізним дахом або під наметами з доброю вентиляцією, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині.
Сушити на сонці не можна. Заготовлена таким чином сировина не втрачає свого забарвлення — листки зелені, вологи в них допускається не більше 14 %. У сировині не повинно бути залишків стебел, суцвітть; побурівші чи почорнівші листки потрібно видаляти.
Суху сировину зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — два роки. Кропива жалка має такі ж властивості, як і кропива дводомна, і використовується для лікувальних та інших цілей.
Користь для організму:
За вмістом білків кропива не поступається перед бобовими рослинами. Тому її застосовують, як харчову рослину в свіжому і квашеному вигляді. З неї готують перші страви ( супи ), салати (з відвареного листя), ікру, додають до картопляного пюре, котлет, використовують як начинку, вживають як приправу до м'яса та ін.
Вживають як сечогінний, кровоспинний, в'яжучий, протизапальний засіб. Застосовують в науковій і народній медицині при маткових, ниркових, кишкових, гемороїдальних, легеневих кровотечах, при зниженому зсіданні крові, недокрів'ї, для збільшення кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну, гострих гастритах та ентероколітах, атеросклерозі, захворюваннях жовчного міхура, печінки, циститі, ревматизмі, цукровому діабеті, спазмах шлунку, захворюваннях шкіри, як лактогенний засіб. Виявлена також протипухлинна (антиметастатична) активність препаратів кропиви. Корінь застосовують для лікування аденоми простати. Крім того, препарати кропиви можуть бути перспективними як профілактичний засіб, що стимулює фізичну працездатність, підвищує стійкість організму до несприятливих умов.
Протипоказання:
У рідкісних випадках кропива може спровокувати алергічну реакцію у вигляді висипу на шкірі, почервоніння шкірних покривів, свербежу. Також можливі реакції зі сторони шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, рвота.
Лікування народними засобами, які містять кропиву, протипоказане вагітним жінкам, також цю рослину не можна давати дітям, молодшим 12 років. Кропива може бути небезпечною і для людей, які мають підвищене згортання крові, страждають тромбофлебітом.
Якщо жінки вживають кропиву під час годування грудьми, то вони повинні памʼятати, що вона може викликати посилення лактації.
Дія та застосування:
У науковій медицині застосовують листки кропиви — Folium Urticae, які рекомендують при маткових , легеневих , геморойних , кишкових кровотечах. У вигляді сухого екстракту кропива входить до складу препаратів, що використовуються при лікуванні гострих і хронічних запалень печінки, жовчних шляхів, при хронічних запорах, при жовчнокам'яній хворобі. Відвар рослини знижує вміст цукру в крові. Препарати кропиви застосовують як кровоспинний засіб і як засіб який посилює скорочувальну діяльність матки і підвищує зсідання крові. Препарати кропиви високоефективні при клімактеричних, гемороїдальних і інших кровотечах.
У народній медицині кропиву рекомендують як сечогінний засіб, при проносі , пропасниці , подагрі , ревматизмі , при хронічних хворобах шкіри, хворобах нирок, сечового міхура, печінки, водянці, грижі, при застарілому кашлі, недокрів'ї, початковому туберкульозі, при нирковокам'яній хворобі, випадінні волосся.
Зовнішньо кропиву застосовують для лікування ревматизму (жалять болючі місця або роблять ванни), при паралічі, корості, кропивниці, опіках, хворобах шкіри, для загоювання ран. Зовнішньо свіжі листки або порошок з висушених листків застосовують для лікування гнійних ран і варикозних хронічних язв.
Розтерте насіння кропиви застосовують при задусі і кам'яних хворобах; корені — при зубному болі, астмі, шлункових хворобах, для спринцювання при болях. У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої трави. Рослина має фітонцидну дію — здатна вбивати мікроби при запальних процесах.
Як косметичну рослину відвар кропиви використовують проти облисіння і для поліпшення росту волосся. Використовують рідкий екстракт, настій і настоянки. Листки кропиви використані в шлунковому чаї, регулюючому діяльність кишківника, а також у проносному чаї.
Сік кропиви в медицині використовується як кровоспинний засіб
Використання в косметології:
Кропива дводомна потужно зволожує шкіру і волосся, це властивість рослини використовується в косметології та фармацевтиці: протисвербіжні препарати, загоювальні креми та постепіляційний догляд не обходиться без кропиви. Хлорофіл м'яко дезінфікує, а вітамін B пом'якшує шкіру.
Препарати із кропивою дводомною
Наші продукти, що мають у своєму складі кропиву дводомну
{%#priceOld%}{%priceOld%}{%/priceOld%}{%price%}