Усі частини Л.в. містять етерну олію: свіжі суцвіття — 0,8–1,2%, листки — 0,37%, стебла — 0,19%. У квітках є урсолова кислота; кумарини: бензо-α-пірон і метиловий етер умбеліфрону — герніарин; флавоноїди: лютеолін, акацетин, вітексин; фенілкарбонові, жирні та органічні кислоти; дубильні речовини і каротиноїди. Головною складовою етерної олії є естери спирту ліналоолу і кислот: оцтової, масляної, валеріанової та капронової; виявлені гексенілбутират, лавандуліл-, гераніл-, терпініл- і нерилацетати, гераніол, нерол, лавандулол, аміловий спирт, ліналілмоноксид, борнеол, куміновий спирт, цитраль, коричний і валеріановий альдегіди, цинеол, α-пінен, оцимен, α-феландрен, камфен, α- і β-каріофіленоксид, бісаболен і цедрен.

Квітки Л.в. мають діуретичну, холеретичну, спазмолітичну, седативну дію, покращують мозковий кровообіг. У народній медицині вони застосовуються при серцево-судинних захворюваннях, мігрені, неврастенії, безсонні, нирковокам’яній хворобі, пієлонефриті, для загоювання ран, стимулювання травлення, для ванн — при запаленні суглобів, при невралгіях, травмах, вивихах і паралічах. Листя і суцвіття увійшли до БТФ (мають вітрогінну і спазмолітичну дію). Лавандова олія має антисептичну і бактерицидну властивість. Її використовують зовнішньо при гнійних ранах, захворюваннях шкіри і невралгіях.

Заготовлюйте лаванду, коли вона переходить у фазу активного цвітіння. У багатьох країнах Європи традиційно збір лаванди відбувається на свято Івана Купала. Це час, коли літо доходить до свого апогею тепла, але ще не виснажило рослини довгою спекою. Квіти лаванди у ці дні хизуються найбільш розкішним ароматом, і ця рослина, кажуть, оповита магічними властивостями. Тому з давніх часів рекомендують збирати лаванду у середині літа. А що там у ній магічного – ви самі можете перевіряти. Рослину ні у якому разі не потрібно виривати. Самий дбайливий збір суцвіть – це зрізання квітів у верхній третині від висоти куща. Це багаторічна рослина, тому їй потрібно зоставити стебла для зростання через рік. 
Лаванду зв’язують у невеликі букетики та просушують на свіжому повітрі. Наявність протягу покращує ступінь засушення та вберігає від псування готової сировини у майбутньому. Засушувати лаванду потрібно приблизно 2 тижні. Якщо ви побачили, що квітки починають де-інде опадати і їх колір став значно світлішим – то час засушування добіг кінця. Блідий відтінок лаванди після сушки не відображається на її якості. Потім слід пообривати суцвіття та скласти у паперові цупкі пакети для подальшого зберігання.
Тепер ви можете сушені квіти лаванди використовувати так, як ви й задумали. До речі, там де буде зберігатись лаванда, ніколи не буде комах-шкідників. Недарма її використовують для відлякування молі.
Особливу увагу приділяйте збереженню сухої лаванди якомога далі від джерела вологи. Тому що можуть з'явитися грибок та цвіль та пошкодять ваші лавандові запаси.

Лаванда в будинку має бути присутня завжди, вона є не тільки корисною, але й декоративною і ароматною. Ароматні рослини можуть бути укладені в банку, покриту шматком льону і перев'язану стрічкою. Ароматний лавандовий цукор, використовується для випічки, десертів і напоїв. Цукор можна приготувати самостійно, пересипаючи черзі засушені квіти з цукром, в співвідношенні 1: 1. Щільно закрити, випускає аромат при відкритті. Кілька крапель лаванди додамо в глазур для прикраси тортів і печива.
Лаванда вузьколиста була відома ще в середньовічній французької кухні, рослина додавали в салати, соуси, морозиво, солодкі напої та желе. Зацукровані квіти використовувалися для прикраси тортів і пирогів. В даний час лавандою приправляють баранину на грилі, тушковане м'ясо, рибу, салати і овочі. Листя рекомендуються як доповнення до жирних страв. Входить до складу середземноморської суміші спецій, в тому числі прованських трав. Не варто додавати в страви дуже велику кількість свіжих квітів або листя, тому що аромат лаванди буде домінувати над стравою.

Застосування препаратів на основі квіток і листя не мають медичних протипоказань (на відміну від масла). Єдине протипоказання - особиста непереносимість. Обережно потрібно використовувати лаванду під час вагітності. Не рекомендується також комбінувати з йодом і залізом.

Ефірна олія лаванди - ароматне речовина широкого спектру дії. Основним компонентом олії є ліналоол і його складні ефіри з оцтової, масляної, капронової та ізовалеріанової кислотою. Ефірну олію отримують в процесі парової дистиляції. Процес проходить швидко, тому ціна на продукт нижча, ніж у інших натуральних рослинних олій. Лаванду зрізають механічно, майже біля землі. Потім поміщають в резервуар для конденсації безпосередньо на полі. Резервуар поміщають в дистиляційний апарат і отримують олію. У домашніх умовах отримують олію так: заливають траву теплою соняшниковою олією та підігрівають лавандово-олійну суміш на водяній бані.
Ефірна олія лаванди застосовується безпосередньо на шкіру і має антибактеріальну, протигрибкову і дезинфікуючу дію. Є компонентом мазей і бальзамів, що застосовуються для гнійних ран, при запаленні прямої кишки, при ревматичних захворюваннях. Ефірна олія заспокоює свербіж від укусів, опіки та прищі, використовується для розтирання і масажу, використовується при захворюваннях шкіри - сонячних опіках, запаленнях. Зовнішньо використовують для полоскання горла, ясен та порожнини рота. Лавандова олія входить до складу рідин для інгаляцій. Щоб позбутися від нежиті, необхідно нанести декілька крапель лаванди і обережно масажувати кісткові дуги над бровами і на кожну сторону носа.
Олія лаванди, прийнята всередину, збільшує секрецію шлункового соку і вироблення жовчі. Входить до складу лікарських препаратів, що застосовуються внутрішньо, при розладі травлення, відсутності апетиту, спайках кишечника. Деякі компоненти, ліналоол і терпинеол, впливають безпосередньо на нервову систему, зменшуючи напругу, почуття тривоги і труднощі з засинанням. Лавандова олія руйнує патогенні бактерії. При прийомі всередину великої кількості олії може викликати запалення слизової оболонки шлунка і кишківника, подразнювати нирки та легеневі альвеоли, розширювати підшкірні кровоносні судини, викликаючи почервоніння шкіри.

Етерна олія широко вживається в ароматерапії, разом з іншими оліями вона входить до фітокомпозицій, для окурювання приміщень та використовується в парфумерно-косметичних виробництвах. Ефірну олію лаванди можна наносити безпосередньо на шкіру, вона має антибактеріальну, протигрибкову і дезинфікуючу дії.