У листках і суцвіттях міститься ефірна олія (0,8—3,5 %). її кількість залежить від умов розвитку рослини, часу збирання і сорту м'яти. Основними складовими ефірної олії є ментол і ментон. Крім того, до її складу входять цінеол, ментофуран, тимол, карвакрол, сесквітерпеновий біциклічний вуглець, сесквітерпеновий кетон і сесквітерпенові спирти невстановленої будови.  Ефірна олія  має приємний прохолодний смак і тонкий сильний аромат.

У медицині при лікуванні травами мʼяту перцеву використовують дуже часто. Із неї готують відвари, настої, мазі та інші препарати. Великою популярністю користується також мʼятне масло Мʼята виявляє цілющий вплив при захворюваннях більшості органів та систем людського організму. 
● Шлунково-кишковий тракт. Мʼяту часто вживають при нудоті, рвоті, підвищеному метеоризмі, болі в животі. Вона покращує роботу кишківника та позитивно впливає на секрецію шлунка, стимулює виділення жовчі Це допомагає позбутись багатьох захворювань, покращити апетит та травлення.● Нервова система. Мʼята чинить мʼяку заспокійливу дію на центральну нервову систему. Вона знімає спазм судин головного мозку та позбавляє від головного болю.● Гормональна система. Мʼята дуже корисна для жінок, оскільки нормалізує рівень естрогену, покращує роботу яйників, сприяє настанню овуляції.● Сечостатева систем. Вживання мʼяти має помірний сечогінний ефект. Крім того, вона позитивно впливає на роботу наднирників.● Обмін речовин. Мʼята корисна для схуднення. Вона знижує холестерин, пришвидшує ліполіз та сприяє набору мʼязової маси.

М'яту збирають у липні — серпні у фазі бутонізації і початку цвітіння або дещо пізніше, при зацвітанні головних квіток. Після відростання можливе повторне збирання.

Листя м'яти і ефірну олію застосовують у багатьох галузях харчової промисловості для ароматизації напоїв, соусів, кондитерських і спиртних виробів, а також у парфумерії (зубні пасти, шампуні, гелі для душу, тощо).
У народній медицині м'ята перцева застосовується при маткових кровотеченіях. В китайській медицині перцеву м'яту вживають для промивання очей. Свіже листя м'яти, настій і мазь, отримані з її трави, володіють хорошим ранозагоювальною і протизапальною дією. Настоєм листя полощуть рот і горло, свіжим соком змащують місця укусу комахами, роблять примочки при свербінні, компреси - при суглобових болях.

Лікування народними засобами, які містять мʼяту перцеву у своєму складі, протипоказане при схильності до низького тиску, астмі, спазмофілії, крупі та підвищеній кислотності шлунку. Також протипоказанням вважається індивідуальна непереносимість цієї рослини. 
У рідкісних випадках мʼята може викликати алергію. Вона супроводжується висипаннями, почервонінням шкіри, набряком тканин. У випадку передозування можлива поява больових відчуттів в області серця.
Споживати м’яту та препарати, що містять її у своє складі, потрібно з обережністю, якщо у вас діагностовано цукровий діабет. Справа в тому, що вона може вступати в реакцію із деякими ліками для зниження цукру. Тому обовʼязково потрібно заздалегідь проконсультуватись у лікаря. Окрім того, з обережністю вживати мʼяту рекомендовано вагітним та жінкам, які годують дітей грудьми. 
Мʼяту у невеликих кількостях можна вживати дітям, але лише тим, які досягли 3-річного віку.

Лікарською сировиною є листки. Свіжу квітучу траву використовують у  гомеопатії.
У медичній практиці — як болезаспокійливе і для зубних полоскань. З олії одержують ментол, який міститься у багатьох лікарських препаратах як  дезинфікуючий  і протизапальний засіб. 25—30%-ний розчин ментолу в ізовалеріаново-ментоловому ефірі застосовують при  стенокардії .
Листки м'яти приписують для поліпшення травлення (у зборах), як  жовчогінне , проти спазмів кишківника і  нудоти . Майже аналогічно використовується настоянка м'яти.

Мʼята перцева має косметичні та дерматологічні властивості. Прекрасний засіб проти дерматитів, запалень шкіри. Застосовується при лікуванні герпесу, вугрів, корости, укусів комах. Усуває капілярний малюнок, покращує колір шкіри.