Популярність плодів суниць як дієтичного і лікувального засобу пояснюється їхніми смаковими якостями, які поєднуються з широким діапазоном лікувальної дії. 
У плодах суниці лісової досить багато цукрів, які займають 10 % від її складу. Також вона містить пектин, багато клітковини, цілий ряд органічних кислот, ефірні олії, дубильні речовини, антоціани. Вітамінний склад ягоди теж вражає. У суниці лісовій особливо багато вітаміну С. Окрім того, вона містить вітаміни А, В1, К. Присутні у складі і різноманітні мікроелементи: мідь, марганець, фосфор, залізо та ін.

Показаннями до призначення лісових суниць в сучасній медицині є гіпертонічна хвороба, атеросклероз, подагра, жовчно- і нирковокам'яна хвороби, запалення слизової оболонки травного каналу, геморой, глистяна інвазія (аскариди, волосоголовець, гострики, солітер), нічне нетримання сечі, хвороби печінки, шкіри (лишай, гнійні кровоточиві й мокнучі рани та застарілі виразки, вугрі, екзема), рахіт, маткові кровотечі, хлороз, ожиріння, загальний занепад сил, неврастенія, бронхіт, бронхіальна астма, гіпо- і авітаміноз С. Призначається при порушеннях мінерального, ліпідного та цукрового обмінів. При  подагрі  (не зумовленій генетично) позитивний ефект зберігається при вживанні  настоїв,  відварів,  витяжок . Кровоочисна дія суниць (зумовлена наявністю комплексу біологічно-активних сполук, які виводять з організму значну кількість токсинів) дає можливість застосування її як сорбенту. Спостерігається позитивна динаміка на процент  травлення , стан гепатобіліарної системи, загальний стан організму.  Листя, траву, свіжі плоди рекомендоване при різних формах  анемії .

Збирають стиглі плоди суниць вранці, в суху погоду або в кінці дня до з'явлення роси. Збирають обережно і зразу ж вживають у їжу або відправляють для переробки. Свіжі плоди у звичайних умовах довго не зберігаються. Зібрані ягоди пакують у невеликі (по 2-3,5 кг), кошики або решета. Сушать їх у печах або сушарках при температурі 60-65°, розкладаючи тонким шаром на решетах. Висушені плоди пакують у мішки вагою по 50 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Листки збирають під час цвітіння, обриваючи їх без ніжок. Сушать на горищах або під  навісами , розстилаючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Сухі листки пакують у тюки по 50 кг і зберігають у сухихпрохолодних приміщеннях.

У  народній медицині  лікування суницями дуже популярне. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї,  туберкульозі ,  безсонні ; листки також при гіпертонії, для поліпшення роботи серця та обміну речовин.  Корені  суниці застосовують від ревматизму і як слабкий сечогінний засіб. Свіжі плоди прикладають до місць, уражених екземою. У  гомеопатії  застосовують плоди суниць. Соком ягід натирають  вулики , щоб запобігти захворюванню  бджіл . У кореневищах суниць містяться  таніни  (9,4 %).

У порівнянні із полуницею, лісова суниця майже ніколи не викликає алергії, але все ж людям з підвищеною чутливістю організму слід бути обережними. Зокрема, вживати її протипоказано людям із панкреатитом, колітом та іншими запальними захворюваннями ШКТ у гострій фазі. Також ця ягода протипоказана при печінковій та нирковій коліці.
Не рекомендовано вживати плоди суниці у великій кількості. Навіть у людей без алергії на даний продукт це може викликати почервоніння шкіри, висипання різної локалізації, біль в животі, нудоту, діарею та інші неприємні реакції.

Листя вживають при недокрів'ї, ревматизмі, токсичних гепатитах, воно має в'яжучу (при проносах) та глистогінну дію. Відвар плодів вживають як потогінний, вітамінний засіб (чай з плодів і листків); настій з листків - іноді і як сечогінний засіб. Відвар кореневищ суниці з коренями, листків і плодів є потогінним і слабким сечогінним засобом. Крім того, плоди суниці споживають у свіжому вигляді як дієтичне харчування при подагрі, атеросклерозі, гіпертонії, артриті, виразковій хворобі шлунка, хворобах селезінки, каменях у печінці та нирках.

У парфумерної продукції плоди суниці використовують для приготування кремів, лосьйонів, туалетного мила.
Свіжий ягідний сік, настій ягід використовують як відбілюючий, очищуючий засіб для освітлення і видалення пігментних плям, веснянок у вигляді обмивань, ванн для обличчя.
При вуграх, прищах, подразненнях на шкірі:
1) 50 грамів суниці залити літром окропу в термосі, настоювати ніч. Випити протягом дня.
2) Протирати шкіру обличчя і шиї соком ягід, він надає шкірі пружність, свіжість. 
3) Приготувати настойку: до склянки свіжих ягід додати 1,5 склянки горілки, настоювати в темному місці при кімнатній температурі 30 днів. Процідити, використовувати як лосьйон.
Суха шкіра — настій для вмивання:2 — 3 ст. ложки ягід розім’яти, додати 2 склянки охолодженої кип’яченої води, настоювати 2 години, процідити. Вмиватися при сухій, подразненій шкірі.
Маска для жирної шкіри обличчя: Стиглі ягоди промити, розім’яти до стану кашки, додати збитий білок. Нанести на 15-20 хвилин, потім змити прохолодною водою. Маска живить шкіру, знижує сальність залоз, стягує пори.
Маска для сухої шкіри:1.Ягоди розім’яти до стану кашки, нанести на обличчя на 15-20 хвилин,потім змити прохолодною водою. Маску з м’якоті ягід застосовують проти старіння і сухості шкіри. Ще більший ефект буде, якщо після маски вмити або протерти обличчя молоком. Шкіра набуває свіжість, бархатистість.2.У м’якоть суниці або полуниці додати:Мигдальну олію, сметану, крохмаль — все по одній чайній ложці, добре перемішати, нанести маску на обличчя. Після маски вмитися, нанести живильний крем. Маска покращує тонус шкіри, зникають дрібні зморшки.